Сьогодні з нами в нашій уявній студії — Ерік Мейєр, CSS-нерд та людина, що стоїть за кар'єрою багатьох веб-розробників.

Привіт, Еріку! Як справи?

Непогано, дякую. Сьогодні прохолодний осінній день, що очікувано для цієї пори року. Як справи у Львові?

Тут так само прохолодно та осінньо, але на 9 годин пізніше ). Тож почнімо, поки не стало зовсім темно і холодно!

І перше наше запитання — як ти став веб-розробником?

Ще в 1993-му, через рік, як я закінчив університет, я працював техніком комп’ютерного обладнання у відділі інформаційних технологій бібліотеки того ж таки університету, з якого я і випустився.

Колега по роботі (тоді, як і нині — мій друг) показав всім нам бета-версію класної програми — Mosaic, із посиланнями, на які можна клацнути, та зображеннями в документах. Для тих, хто тоді не був у мережі.

Мене це одразу захопило. У мене був невеликий попередній досвід роботи з гіпертекстом, але ця програма була абсолютно на новому рівні. Тож між дзвінками щодо ремонту та інвентаризацією, я дошкуляв своєму другу питаннями. Так зрештою і вивчив HTML.

Вже за рік я отримав посаду вебмайстра в університеті, а решту вільного від роботи часу працював над розширенням нашої присутності в Інтернеті та допомагав іншим відділам виходити в мережу.

На сцені An Event Apart

З усіх неймовірних можливостей того часу — чому ти обрав саме CSS?

Я дізнався, що в Парижі мала відбутися П’ята міжнародна Веб-конференція, а я ніколи не був у Франції (та й де-небудь за межами Північної Америки). Я припустив, що якщо я матиму слот для презентації, то університет оплатить мою поїздку.

Тож ми з колегою подали статтю про один з наших проєктів, і її прийняли. Університет дійсно проспонсорував наш візит до Парижу та відвідування конференції. (Статтю можна знайти тут — meyerweb.com).

На конференції я почув дискусію про нову мову, що називається CSS, і мене одразу це зацікавило. Веб-розробка в той час була дуже обмежена і здавалось що CSS — це якраз відсутній фрагмент. Після того я одразу почав експериментувати з CSS.

b.dvorianov запитує: Що за ажіотаж був навколо CSS в ці дні? Чи це був сам CSS?

Це насправді був сам CSS. Презентаційні можливості HTML були дуже і дуже обмеженими, CSS же обіцяв набагато ширший спектр фіч. До того ж на той момент, коли я побачив доповідь, жоден браузер ще не здійснював підтримку CSS!

Як у тебе з’явилася ідея написати CSS: Definitive Guide?

Оскільки я працював із CSS, у мене постійно виникали проблеми, і я продовжував робити тестові сторінки, щоб зрозуміти, чи це моя помилка, чи браузерів. Зрештою я формалізував ці тести, щоб охопити весь CSS, і опублікував детальні таблиці підтримки браузера на сайті університету.

Ці тестові сторінки з часом стали основною частиною CSS1 Test Suite, що і досі працює дуже подібно до того, якою я її створював.

«Web Review» (інтернет-журнал) запитав, чи не хочу я хостити ці таблиці підтримки у них. Я погодився і запитав, чи цікавлять їх статті про CSS, на що вони відповіли ствердно, тому я почав писати щомісяця. Навіть за гроші!

Так сталось, що «Web Review» мали спільне офісне приміщення з людьми з видавництва «O’Reilly». Приблизно в 1998 році «O’Reilly» якраз були зацікавлені в написанні книги по CSS, тому вони запитали сусідів, чи знають вони когось, хто добре обізнаний в цій темі.

«Web Review» порекомендували мене, і я отримав проєкт. Отже, в якомусь сенсі ідея була їхня, а не моя. Але я вже почав працювати над книгою про CSS, бо дуже хотів навчити людей усьому, що вони можуть з цим робити.

Я, авжеж, сподівався, що колись допрацюю до того моменту, коли був би гідним написати книгу для них. Натомість якраз з книжки наша співпраця і почалась.

Граючи в шахи зі студентами в Уганді

Оскільки ми вже говоримо про книги, то що з нещодавно прочитаного вплинуло на тебе найбільше?

Чесно кажучи, пройшло багато часу відтоді, як книга справді вплинула на мене. Нещодавно я перечитував “Бібліотеку на горі Чар Скотта Хокінса, і враховуючи те, як рідко я зараз перечитую книги, це свідчить про певний вплив.

Мені також сподобалася серія Марти Уеллс Щоденники вбивць.

Зараз я читаю книгу про системи парових радіаторів, що важливо для мене, оскільки ми досі використовуємо парове опалення в половині будинку.

Що ти любиш робити у вільний час, коли не працюєш суперзіркою веб-розробки?

Моє головне хобі на цей час — деревообробка та ремонт дому. Я почав вивчати основи столярної роботи у 2015 році та повільно відточую свої навички. Я дійшов до того, що замінив підлогу в нашому підвалі та додав нову схему в панель вимикача, щоб встановити кілька нових розеток.

Я ще досі не можу добре обробляти дерево: не вмію робити різьблення деталей або столярні вироби без клею. Проте можу змайструвати книжкову шафу так, щоб вона була міцна і водночас виглядала досить красиво.

Інше моє захоплення — розробка ігор, хоча я відклав його в сторону через ремонт підвалу. Мені подобається створювати ігри, адже це справді хороший спосіб вивчати нові мови та патерни. Я використовував рушій Godot Engine, частково тому, що він має потужну підтримку 2D, а всі ігрові ідеї, які я маю, або ігри, які я хочу переробити — в 2D. Мені дійсно це дуже сподобалось, і я з нетерпінням чекаю закінчення ремонту підвалу, щоб повернутися до розробки гри.

До речі, я закінчив напівклон класичного «Lunar Lander», який розмістив у мережі за тимчасовою URL-адресою. Він доволі великий і вимагає підтримки ASM, оскільки це “веб-експорт” з Godot замість самописного коду.

Ти маєш дуже незвичайну та досить цікаву сторінку біографії, а саме Your Father's Oldsmobile. Що це таке і куди ми можемо на ньому доїхати?

А, так. Це радіошоу, яке у мене було раніше. Є невелика історія про нього, і чому воно так називається.

Колись в Америці була реклама “Oldsmobile”, автомобільної компанії. У них була репутація фавориту серед старших людей, тому нові моделі вони рекламували, кажучи: “Це не Олдсмобіль твого батька”. Шоу базувалось на тому, що охоплювало біг-бенд музику 1920−1950 років так, наче це було щось на зразок того, що було у твого батька.

Я не можу присвоїти собі заслугу ні в назві, ні в ідеї. Його почав студент-діджей, а коли він випустився та виїхав з міста, шоу взяв на себе друг. Потім цей друг переїхав, і я взяв шоу під свій контроль. Я вже знав радіостанцію, оскільки мав там передачу, будучи студентом. Вони дозволили мені продовжувати випускати шоу, що я і робив протягом дев’яти років. В інтернеті є архів деяких випусків, для тих, хто хоче почути молодого мене, що грає класичний свінг, діксіленд та багато іншого.

Осьдечки воно.

CSS-нерд чи супер-злодій? автор фото Джеффрі Зельдман, ліцензія CC BY 2.0

Ще одна річ, що невід’ємно пов’язана з твоїм ім’ям — подія “An Event Apart”. Розкажи нам про неї, будь ласка!

Як тільки я став письменником, мене почали запрошувати на веб-конференції. Також на багатьох з них виступав  і Джеффрі Зельдман, тож так ми й познайомились. У якийсь момент ми почали говорити про те, що багато конференцій були не дуже вдалими. Вони не орієнтувались на таких людей, як ми, оскільки були дуже базовими. Ми хотіли шоу, яке було б хорошим досвідом як для відвідувачів, так і для спікерів. Шоу, що знаходило б відгук серед людей з досвідом та бажанням бути краще.

Тож, ми вирішили спробувати провести наш власний захід, і вийшло досить непогано. З часом теми переросли від простої веб-розробки до UX, interaction design, user research та багато іншого, проте у нас все ще багато веб-контенту.

Захід також виріс від одноденної події на 100 відвідувачів до триденних івентів з кількома сотнями відвідувачів. Ми вирішили лишатися не надто великою конференцією, адже таким чином ми більше відчуваємо себе спільнотою.

2020 рік, безумовно, став величезним викликом для подій, які проводяться в офлайні, та й для всіх, хто залучений в івент-індустрії, я б сказав. Цього року ми провели кілька віртуальних подій, всі вони у відкритому доступі і плануються на наступний рік.

А як щодо твоїх планів на майбутнє, враховуючи ці непевні часи?

Треба жити сьогоднішнім днем, намагаючись пережити глобальну пандемію не наражаючи нас на небезпеку. Цими вихідними я закінчую перекриття підлоги підвалу (або ж сподіваюся на це). Насправді важко планувати далі, якщо чесно.

Ерік та Ребекка

І, як зазвичай, наприкінці — три поради для наших читачів.

  1. Вчіть основи. Можливо, ви виконуєте більшу частину своєї роботи з фреймворками або й з CMS, але ви повинні знати, як працюють HTML, CSS та JS. Ви маєте знати, як вручну створити сайт, якщо це необхідно. Здебільшого, ви не будете їх так робити, але зможете діагностувати та виправляти проблеми з більшою обізнаністю, знаючи ці основи. І не думайте, що вам потрібно знати весь HTML + CSS + JS — як каже Рейчел Ендрю, моя найкраща технічна майстерність це вміння гуглити.
  2. Будьте допитливі. В цій галузі не можна стояти на місці: вона занадто молода, і дуже багато ще змінюється. Найпопулярніший фреймворк сьогодні з часом застаріє. Завжди будьте відкритими для нових ідей, перспектив та підходів і шукайте їх.
  3. Будьте добрими. У світі достатньо страждань, тож не додавайте туди ще більше, якщо ви можете уникнути цього.

Дякуємо, Еріку, за це чудове #twitterview! Було цікаво та надихаюче! Дякуємо всім та приємних вихідних!

Твітервью від 27 листопада 2020

Твітервью мовою оригіналу (EN)

Автор фото на обкладинці Джеффрі Зельдман, ліцензія CC BY 2.0

~ Read next post in twitterview ~

Driving your father’s Oldsmobile with Eric Meyer

Posted by LvivCSS

7 min read