Всі демони Глафіри Жур

Всі демони Глафіри Жур

У поле зору редакції LvivCSS Live Глафіра потрапила вже давно — занадто часто ми бачили в твітері ретвіти її реплік від організаторів спільноти MinskCSS та MinskJS. Згодом ми й самі почали слідкувати за нею та за її захопленістю accessibility — практиками, що дозволяють використовувати ваш сайт якомога ширшому колу людей.

Останнім часом про accessibility говорять буквально всі, і те, наскільки доступний ваш сайт, тепер навіть впливає на якість видачі його в пошукових системах.

Тож ми вирішили поговорити з людиною, що настільки яскраво й віддано горить цим питанням, та так щиро віддає свій час на поширення ідей та практик доступності серед розробників.

Привіт, Глафіро! Як справи, як настрій? Готова до серйозної розмови?

Привіт! Уфф… Щойно, під час проходження порталу в Diablo III, мене було вбито тричі, тому так, бадьора та готова!

Окей, ми точно бачимо, що ти налаштована якнайсерйознішим чином, тож почнімо, і наше перше питання, що цікавить всіх-всіх — як же ж ти потрапила у фронтенд?

У плані професії я все життя наслідувала батька. Він менеджер, скрипаль і комп’ютерний технар, тож до дванадцяти років я вже п’ять з них грала на скрипці, купалася в купі деталей та змушувала брата мити за мене посуд.

Сьогодні мій тато експедитор і автомеханік, тож навіть не знаю, до чого це може мене привести!

У чотирнадцять років я вже перевстановлювала Windows 95/98. Звичайно ж, ночами, це ж було так довго, адже потрібно було розслабитись та відкинутись на спинку крісла.

Глафіра, просто Глафіра.
Глафіра, просто Глафіра. 

Просиджувала всі сімейні гроші в Інтернеті, чатилась до самісінького ранку. Мій нік в чатах був «Графиня Глафіра» і ніхто не вірив, що це моє справжнє ім’я!

А потім раптом стала оформлювати форумні RPG на HTML/CSS.

Моя бабуся працювала програмісткою в банку. Вона наказала мені не йти її стежкою, бо як вдягну светра, джинси, то вже й ніколи їх не зніму, адже такий шлях! Тож я рішуче відклала музику та пішла вчитися на програмістку. А то самі спіднички та платтячка.

І ось я вже фронтендерка з музично-письменницьким стажем — на FRPG доводилося ще й прописувати персонажів та сюжет!. Щаслива людина, яка щосекунди впевнена, що треба краще, більше, сильніше!

Ти займаєшся організацією подій. Розкажи, будь ласка, про свій досвід, плюси та мінуси, підводні камені, ніби ми про це нічого не знаємо.

Ахаха! Ну так…

Я вже два роки кручуся в організації «айтішних» подій (звучить голосно).

Глаша і Саша. За лаштунками Frontend Live 2020.
Глаша і Саша. За лаштунками Frontend Live 2020.

Та коли я нарешті  вийшла на серйозніший рівень, прийшов COVID і суворо нам сказав: «згортаємося, панство, пора відпочивати!». Так не відбулися дві конференції, де я повинна була бути організатором.‌

Ми в Мінську робимо дуже теплі та високоморально-експертні мітапи. Я завжди дивуюся, наскільки у нас круті доповіді та як корисно виявилося робити все це зсередини. Напрацювати софтскіли — це вам не жарт!

Найбільший плюс — крутий нетворкінг!

Навіть зараз, онлайн, це все ще відчувається. Я провела свій мітап з accessibility, і до нас заглядали ті, кого зазвичай ми бачили хіба на картинках! Крім нетворкінгу — енергія. Я отримую її від того, як змінюється доповідь від прогону до прогону за моєї допомоги.‌

З підводних каменів і мінусів — на організацію йде багато сил та часу, і не завжди вдається правильно поєднувати це з роботою. Але тепер у мене чотириденний робочий тиждень, і я відчуваю себе набагато вільніше! Ще б перестати планувати мітапи на четвер перед вихідним в п'ятницю…

Задоволені обличчя відвідувачів MinskCSS #5
Задоволені обличчя відвідувачів MinskCSS #5

Будемо відверті, мінська спільнота — це предмет нашої заздрості, та платонічний onelove. Розкажи, будь ласка, про свою участь в MinskCSS та Accessibility Club Minsk.

В MinskCSS/MinskJS я прийшла через конференції, твіттер і команду, яка робила ці круті мітапи.

Спочатку захоплювалася їхніми виступами, потім наважилася та подала заявку на доповідь, а згодом взагалі влаштувалася на роботу в компанію (LOVATA), де працювала частина організаторів. Та й понеслось…‌

Я не знаю, чому мені так сильно хочеться працювати саме в цій галузі. Тут багато проєктування, багато думок про інших людей, багато нової енергії та розуміння

Саме у цій компанії був мій перший досвід роботи з accessibility і там же мене захопили ідеями якісного коду та семантичної верстки. Було круто використовувати новітні технології та вивчати принципи доступності, там я отримала багато важливого досвіду і попливла далі.

Якось, після поїздки до Швеції, втомлена, безробітна, я сиділа вночі та думала, що вже більше нічого не хочу робити, щонайменше рік не хочу навіть програмувати, але мої пальці самі приймали офер на експерта з доступності та створювали твіттер-акаунт Accessibility Club Minsk.‌

Замість підготовки перед виступом на Frontend Live 2020, Глафіра сидить і робить селфі.
Замість підготовки перед виступом на Frontend Live 2020, Глафіра сидить і робить селфі.

Тепер у нас ціла спільнота! На жаль, перший же мітап припав на COVID, а ми тоді навіть місце з пандусом вибрали! Я страшенно хвилювалася, адже довелося все переносити в онлайн! А ще до нас тоді прийшов незрячий хлопець, і ми отримали від нього просто нереальний фідбек!

‌10 грудня провели другий мітап, 4 спікери, троє з них виступали вперше. На підготовку навіть одного спікера витрачається багато часу, а тут аж троє новачків! Але ми вижили, а я переконалася, як сильно люблю самостійних та розумних розробників, ще й зацікавлених в accessibility!

І все ж таки, звідки така зацікавленість саме в Accessibility?

Я не знаю, чому мені так сильно хочеться працювати саме в цій галузі. Тут багато проєктування, багато думок про інших людей, багато нової енергії та розуміння. Світи, які потрібно з'єднати воєдино! І взагалі — я Діва за гороскопом! Я люблю логіку, прямоту та конкретні дії.

У сфері доступності ніяк не можна без конкретики та прямоти. Викручуватися і шукати обхідні шляхи, якісь «ввічливі», не по суті справи, слова — тут таке не годиться. Ну і тут в принципі потрібно діяти, а не говорити. Мені це близьке і зрозуміле.

А ще тут можна командувати розробниками!

А найголовніше — як би це не прозвучало, та я люблю бути, скажімо так, outstanging. Я вірю, що можу нести у світ (прямо глобально) важливі речі, як не на чолі армії, то точно в якості командирки чоти :) Відчуваю підтримку, зростаючий інтерес, готова віддавати себе на добру справу! And this is fine!

Одним з твоїх головних захоплень є гра на скрипці. Як ти навчилась грати, і як знаходиш час на це хобі зараз?

Я провчилася 9 років в музичній школі по класу скрипки. Мені там всіляке пророкували, та у підсумку я всіх засмутила — вирішила піти, коли щойно відчула смак до гри. До того це був обов’язок: займатися-виступати-займатися.‌

Разом з трупою мюзікла «Чарадзей»

‌Зараз не покидаю :) У мене дві скрипки, — акустика та електронна (хоча це вже два монстри Франкенштейна, вони обмінялися між собою частинами). До ковіду двічі грала в рок-опері «Чарадзей» тут, у Мінську, і ще разочок на мініфестивалі. Після стількох років відсутності практики — дуже складно.

Наш безумовний фаворит з твоїх захоплень — Diablo. Скільки разів тобі вдалося здолати Володаря Знищення?

Все почалося з Diablo, і я жодного разу його не пройшла повністю, як, власне, і Diablo II — п’ятий акт дуже складний (і Глаша не вміє качатися). Зараз я вже 1 000 разів пройшла Diablo III (улюблені класи — Necro і DH), вбивала Дьябло за 2 секунди. Вчуся качатися!

Я, до речі, страшний інтроверт, тож граючи вже кілька років, лише нещодавно зважилася на мережеву гру. О, якби я знала, що можна так швидко качатися :) Ну і так, з 15-го сезону намагаюся брати участь в кожному новому сезоні. Зараз ще опановую крафт. І я нездала в цьому! Але для стрімів за донати зійде.‌

Глафіра вбиває команду розробників з Blizzard

‌Diablo для мене — це останній оплот спокою, я йду до нього у хвилини найтемнішого відчаю. У тітки син геймер (і майбутній програміст), тож, дивлячись на мене, що годинами ганяє по порталах, вона розуміє, що не все втрачено.

Від світів віртуальних — до світів друкованих. Поділися з нами, будь ласка, останніми книжками, що вплинули на тебе або вразили найбільше.

Щодо професійної літератури, то вразила усіх, і, звичайно ж, мене, книга «Грокаєм алгоритми». Вона повернула мене до коледжу на пари алгоритмізації (де я нічого не розуміла) і все пояснила нормально. Я в 27 років допетрала бінарний пошук — ось тобі і програміст! Хочу більше читати професійної літератури.

Щойно ви почнете думати про себе, ви відразу ж вплинете на інших, і вони самі потягнуться до кращого життя. Win-win

Зараз з подивом читаю статті про accessibility (розсилка A11Y Project та Smashing Magazine). Ось ці всі дрібні деталі на кшталт alt-тексту для картинок з часом починають складатися в цілісну картину. З'являється розуміння, а з ним — натхнення.

A11Y Project — неймовірно крутий проєкт. У розсилці всі найсвіжіші новини зі світу доступності! Одне задоволення читати.

Всі знають про Smashing Magazine, але не всі підписані на їхню розсилку. Але ж вона просто вогонь! Там не тільки про доступність, але те, що ця тема там з’являється досить часто — дуже круто.

Але читаю я художню літературу. І мої фаворити — Ольга Громико та Робін Хобі. Ольгу з дитинства люблю, і вона не псується. Так, дурнувате фентезі, але ридаю я над ним доладньо :) Робін Хобі — моє відкриття року. Я не заспокоїлася, поки не прочитала всі книги про Фітца і Шута. А це 12 товстих книг!

Чи маєш ти плани на найближче майбутнє, зважаючи на ці буремні часи?

Отже, мої плани на п'ятирічку:

З наставником з work/life balance

І наостанок — три головних поради нашим читачам.‌

Отже, я готова передати свій життєвий досвід, слухайте:

  1. Слідкуйте за собою. Щойно ви почнете думати про себе, ви відразу ж вплинете на інших, і вони самі потягнуться до кращого життя. Win-win
  2. Використовуйте семантику у верстці!
  3. Ну і класика — свою пораду сам собі порадь‌

Це було неймовірно цікаве твітервью! Дякуємо, Глафіро, за нашу розмову! На сьогодні ми прощаємося з тобою та з нашими читачами, але дуже-дуууууже, сподіваємося зустрітися з тобою наступного року у Львові!

Для мене такий формат взагалі новий, а про LvivCSS я чула тільки найкраще (і смачне), це легендарна конференція!

Дякую за запрошення, кличте ще!

Твітервью від 11 грудня 2020 року, мовою оригіналу (RU)